• Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка
    Побудована на місці природного ставка, він вже більше 100 років вабить і чаклує людей мистецькою магією...
  • Костел Святого Миколая
    Миколаївський костел - одна з найпомітніших споруд Києва, витвір архітектора Городецького. Це не тільки органний зал, а і католицька церква…
  • Києво-Могилянська академія
    Була єдиним вищим загальноосвітнім, всестановим навчальним закладом України, Східної Європи, всього православного світу...
  • Андріївська церква (XVIII ст..)
      Пам’ятка історії, архітектури, живопису XVIII ст. світового значення. Збудована у стилі бароко за проектом архітектора Ф.Б. Растреллі...
  • Київський національний університет ім. Т. Шевченка
    Архітектура корпусу велично виглядала з Печерських пагорбів: один з таких малюнків будівлі зробив молодий Тарас Шевченко...
  • Золоті ворота
      Це унікальна пам’ятка оборонної архітектури Київської Русі, одна з найдавніших споруд Східної Європи першої половини XI cт...
  • Комплекс будівель вул. Сагайдачного
    Сучасний вигляд вулиці майже не відрізняється від початкової забудови XIX століття - переважно двоповерхові будинки...
  • Андріївський узвіз
    Андріївський узвіз вважається вулицею-музеєм. Це друга за популярністю вулиця Києва після Хрещатика...
  • Михайлівський Золотоверхий собор
    Ця церква була на той час єдиною в Києві, яка мала золоту баню і через це одержала назву "Золотоверхої"...
  • Київська фортеця
    Єдина в Україні пам'ятка фортифікаційної споруди XVIII–XIX ст. та одна з найбільших у світі кам'яно-земляних фортець... 
  • Софійський собор
    Серед збережених на теренах Східної Європи пам’яток архітектури собор Святої Софії у Києві є найстародавнішим....
  • Національний технічний університет України "КПІ"
    Рішення про його заснування було прийнято 1896 року на приватній нараді. Дивує кількість пам’ятників на території КПІ...
  • Національний художній музей
    Був заснований зусиллями української інтелігенції наприкінці ХІХ століття як перший загальнодоступний музей Києва...
  • Будинок з химерами
      Незвичайна споруда з прикрасами на міфологічні та мисливські сюжети, яку збудував архітектор Городецький для своєї сім’ї...
  • Будівля Національного банку України
    За своїми високими художніми якостями цей будинок є одним із кращих серед споруд Києва XX століття... 
  • Володимирський собор
    Зовнішнє та внутрішнє оздоблення собору, побудованого на честь хрестителя Русі - князя Володимира, виконано у старовізантійському стилі... 
  • Національна опера України
    Багато прикрашений ліпниною напівовальний фасад, строгі, глибокі арки здіймають міцну будівлю у висоту...  
  • Музей гетьманства (будинок І. Мазепи)
      Пам'ятка архітектури кінця XVII-початку XVIII ст, одна з небагатьох, що вціліли у пожежі Подолу 1811 року...
  • Київський будинок вчителя
    Був відомий як Педагогічний музей, а пізніше - як будинок Центральної ради, першого українського парламенту...
  • Національна філармонія України
    Тут відбувалися бали-маскаради, сімейні свята, літературні і музичні вечори, а також святкування ювілею Миколи Лисенка...   
  • Будинки-музеї видатних українців
    Будинок-музей Тараса Шевченка, Меморіальний музей Михайла Грушевського, Музей Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького...
  • Маріїнський палац
    Яскравий приклад стилю бароко: виразні об'єми, багата пластика фасадів. Церемоніальна резиденція Президента України...
  • Центральна синагога Києва (Синагога Бродського)
    Будівля була виконана у мавританському стилі. Урочиста церемонія відкриття і освячення відбулася 1898 року...
  • Києво-Печерська лавра
      Це одна з найбільших православних святинь України, діючий монастир Української православної церкви Московського патріархату зі статусом лаври...
  • Кловський палац (Верховний Суд України)
      Призначався для членів імператорської родини, які приїжджали в Києво-Печерську лавру на молебні, та для вищого духовенства...
  • Київський фунікулер
    Побудований у 1905 році. На сьогодні довжина канатної траси зараз становить 222 м, час руху 2,5-3 хвилини... 
  • Будинок актора (Караїмська кенаса)
    Один із витворів мистецтва архітектора Городецького, відрізняється красою в мавританському-арабському стилі...
  • Видубицький монастир
    Це стародавній монастир у Києві, заснований у другій половині ХІ сторіччя сином князя Ярослава Всеволодом...
  • Старий Поділ (комплекс будівель Контрактової площі, Гостинний двір)
    Комплекс будівель Контрактової площі, Гостинний двір. Поділ - один із найцікавіших і найстародавніших районів міста...
  • Град Кия
    Вали, капище, фундамент Десятинної церкви. Городище Кия - укріплене поселення на Старокиївській горі, засноване Києм...

Київський національний університет ім. Т. Шевченка

Київський національний університет ім. Т. Шевченка

Київський національний університет ім. Т. Шевченка Київський національний університет ім. Т. Шевченка

Київський національний університет імені Тараса Шевченка - провідний вищий навчальний заклад України. Його історія бере свій початок від 8 листопада 1833 р., коли було підтримано подання міністра освіти С. С. Уварова про заснування Імператорського університету Св. Володимира. 15 липня 1834 р., у день пам'яті святого рівноапостольного князя Володимира, відбулося урочисте відкриття університету.

 

18 жовтня 1834 р. на посаді першого ректора Університету наказом імператора Миколи І було затверджено 30-річного професора ботаніки, історика, фольклориста, видатного вченого-енциклопедиста Михайла Максимовича.

 

Значною проблемою для університету була відсутність власного приміщення. Керівництво навчального закладу було змушене протягом перших восьми років орендувати декілька приватних будівель, зовсім не пристосованих до навчального процесу. Будівництво нового приміщення розпочалось 31 липня 1837 р. за проектом професора архітектури Петербурзької академії мистецтв В. Беретті.

 

Під його безпосереднім керівництвом було зведено будівлю у стилі класицизму, яка і досі використовується як головний корпус університету.

 

Будівля університету являє собою монументальний замкнений квадрат з довжиною фасаду 145.68 м. Всередині будівлі знаходиться великий внутрішній дворик. Під час проектування архітектору Беретті не було відомо, з якого боку корпусу буде прокладена вулиця Володимирська. Тому він зробив університетську будівлю презентабельною як зі східного (сучасний університетській фасад на вулиці Володимирівській) так і з західного боку (зі сторони сучасного Ботанічного саду).

 

Архітектура корпусу з самого початку органічно вписувалась у ландшафт. Вона велично виглядала з Печерських пагорбів: один з таких малюнків будівлі університету зробив молодий Тарас Шевченко.

 

Будівля університету має 4 поверхи. До 8-колонного портика східного фасаду ведуть широкі семимаршові сходи, а з боків знаходяться пандуси. У перекриттях приміщень використані різноманітні склепічні конструкції, частіше хрестові та півциркульні. В архітектурі будівлі широко застосований метал (чавунні капітелі колон, ліхтарі, встановлені перед портиком на високих п'єдесталах, перила сходів тощо)

 

З боку головного фасаду будівля Університету має три поверхи, з яких верхній був зайнятий великою залою громадських зібрань. У ній відбуваються університетські урочисті акти, захисти дисертацій та ін.

 

До 20-х рр. ХХ ст. в Червоному корпусі у напівкруглих фасадах знаходилися католицький університетський костел (північна частина будівлі) та православна університетська домова церква в ім’я Св. Володимира (південна частина).

 

На четвертому поверсі Червоного корпусу колись знаходилися студентські гуртожитки (так звані «студентські камери») (розформовані у 1858 р.), кімнати для навчання в позаурочний час, студентська бібліотека, квартири та кабінети викладачів, університетський карцер для студентів. На другому поверсі розміщувалася університетська їдальня. На першому, другому та третіх поверхах розмішувалися музеї, кабінети, архів, квартири для службовців, велика бібліотека.

 

Для відвідувачів з-за меж університету музеї та бібліотеки були доступні лише з дозволу відповідних деканів та ректора. У бібліотеці зберігалися книжки з колекцій Кременецького (волинського) ліцею (34 370 томів), Віленського (Вільнюського) університету, Віленської медико-хірургічної академії, Віленської римо-католицької духовної академії, Санкт-Петербургської ермітажної бібліотеки. На 1913 р. в бібліотеці було 300 тисяч томів, в тому числі дуже рідкісних книг XVI–XVII ст., що оцінювалися на загальну суму декілька мільйонів рублів.

 

За Червоним корпусом у 1841 р. був закладений Ботанічний сад. Спочатку на його території розміщувався й Зоологічний сад, що переїхав на нове місце у 1913 р.

 

Зовнішні стіни корпусу в перші роки після будівництва не були пофарбовані у червоний колір. Спочатку вони були білими. Питання про кольору будівлі порушив В.Беретті в 1842 році. Він писав:

«       «Можна буде пофарбувати стіни жовтою фарбою, а карнизи і пояски білою, як зазвичай формують всі будови в місті, або ж таким чином під колір вапна, я ж зі свого боку вважав би за доцільне пофарбувати весь простір від цоколя до підколон під граніт бризками, а решту не виділяючи ні поясків, ні карнизів, під колір вапна, так щоб вся будівля здавалася зробленою з одного каменю»... 

 

Але бажання архітектора не здійснилося, і будинок Київського університету було пофарбовано в коричнувато-червоний. З тих пір важко уявити Головний корпус інакшим — червоний став невід'ємним кольором не тільки будівлі, але й почав асоціюватися з усім Київським університетом.

 

В 20-30 рр. ХХ століття в стінах Червоного корпусу працював Київський університет під різними іменами: Вищий інститут народної освіти (1920–1926 рр.), Київський інститут народної освіти (1926–1932 рр.). З 1932 року тут знову розміщений відроджений Київський державний університет під його власним іменем. Того ж року в Червоному корпусі сталася пожежа. Вона знищила дах і дерев'яні склепіння над аванзалом та актовим залом. В результаті відбудови циліндричне склепіння над аванзалом було змінено пологим, трицентрового обрису.

 

У 1935 р. була спроба замінити червоний колір будинку на абрикосовий, при якій міг втратитись весь монументальний характер будівлі. Тож від цієї ідеї швидко відмовилися, повернувши будівлі традиційний для неї червоний колір.

 

9 березня 1939 р., на честь святкування 125-річчя з дня народження Тараса Шевченка, перед будівлею університету, на місці пам'ятника Миколі І, було відкрито памятник Тарасу Шевченку, обличчям до Червоного корпусу. Київському університету та парку перед університетом було присвоєно ім'я Тараса Шевченка.

 

В 1941–1943 рр. в стінах Червоного корпусу діяв так званий націонал-соціалістичний Київський університет. У внутрішньому дворику Університету німецькі війська проводили тренування строю.

 

В листопаді 1943 року Червоний корпус спалений відступаючими німецькими військами. Загальне руйнування будинку університету від п'яти вибухів і пожеж становило 70 %. Вартість лише втраченого лаборотарного обладнання складала 50 мільйонів радянських карбованців. Найменше потерпіла частина будівлі, що виходить на Володимирську вулицю.

 

Проект відновлення та реконструкції складений у 1944-45 рр. під керівництвом архітектора проф. П.Альошина. Автори цього проекту додержали попереднього характеру архітектури будинку і врахували максимальні можливості для його пристосування до тогочасних вимог.

 

Відхилення від первісного вигляду Червоного корпусу мають місце лише в західній його частині, де до центрального виступу дворового фасаду додані дві сходові клітки. У фризі фасаду, зверненого в Ботанічний сад, зроблені віконні прорізи для освітлення приміщень заново запроектованого четвертого поверху.

 

1954 - завершені відновлювальні та реставраційні роботи будівлі Університету, в яких брали участь в тому числі й студенти та викладачі Київського університету.

 

У 2009 році влітку фасад Червоного корпусу по вул. Володимирській було оновлено шляхом проведення необхідних ремонтних робіт та консервації «обличчя університету» для наступної повної його реставрації.

 

За матеріалами univ.kiev.ua, osvita.org.ua

Фото korrespondent.net, wikipedia.org

 

Мапа розташування фіналістів акції «7 чудес України: замки, фортеці, палаци»
?> field_location[0]["value"], $matches); $node_lng = $matches[2]; $node_lat = $matches[1]; if ($node->field_location[0]["value"]) { echo "
Шукати на мапі"; } ?>
Поділитися інформацією: livejournal Одноклассники Twitter Facebook ВКонтакте

АКЦІЇ

ВІДЕО

Аккерманська фортеця
Алупкінський (Воронцовський) палац
Бахчисарайський (Ханський) палац
Генуезька фортеця (м.Судак)
Дубенський замок
Замок «Паланок»
Збаразький замок
Золочівський замок
Кам’янець-Подільська фортеця
Київська фортеця
Лівадійський палац
Луцький Верхній замок
Мармурова печера (АР Крим)
Митрополичий палац
Олеський замок
Палац Кирила Розумовського
Палац у Качанівці
Подільські Товтри (національний природний парк, Хмельниччина)
Ужгородський замок
Фортеця у Меджибожі
Хотинська фортеця
Чигиринська фортеця – Резиденція Хмельницького

ВХІД