• Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка
    Побудована на місці природного ставка, він вже більше 100 років вабить і чаклує людей мистецькою магією...
  • Костел Святого Миколая
    Миколаївський костел - одна з найпомітніших споруд Києва, витвір архітектора Городецького. Це не тільки органний зал, а і католицька церква…
  • Києво-Могилянська академія
    Була єдиним вищим загальноосвітнім, всестановим навчальним закладом України, Східної Європи, всього православного світу...
  • Андріївська церква (XVIII ст..)
      Пам’ятка історії, архітектури, живопису XVIII ст. світового значення. Збудована у стилі бароко за проектом архітектора Ф.Б. Растреллі...
  • Київський національний університет ім. Т. Шевченка
    Архітектура корпусу велично виглядала з Печерських пагорбів: один з таких малюнків будівлі зробив молодий Тарас Шевченко...
  • Золоті ворота
      Це унікальна пам’ятка оборонної архітектури Київської Русі, одна з найдавніших споруд Східної Європи першої половини XI cт...
  • Комплекс будівель вул. Сагайдачного
    Сучасний вигляд вулиці майже не відрізняється від початкової забудови XIX століття - переважно двоповерхові будинки...
  • Андріївський узвіз
    Андріївський узвіз вважається вулицею-музеєм. Це друга за популярністю вулиця Києва після Хрещатика...
  • Михайлівський Золотоверхий собор
    Ця церква була на той час єдиною в Києві, яка мала золоту баню і через це одержала назву "Золотоверхої"...
  • Київська фортеця
    Єдина в Україні пам'ятка фортифікаційної споруди XVIII–XIX ст. та одна з найбільших у світі кам'яно-земляних фортець... 
  • Софійський собор
    Серед збережених на теренах Східної Європи пам’яток архітектури собор Святої Софії у Києві є найстародавнішим....
  • Національний технічний університет України "КПІ"
    Рішення про його заснування було прийнято 1896 року на приватній нараді. Дивує кількість пам’ятників на території КПІ...
  • Національний художній музей
    Був заснований зусиллями української інтелігенції наприкінці ХІХ століття як перший загальнодоступний музей Києва...
  • Будинок з химерами
      Незвичайна споруда з прикрасами на міфологічні та мисливські сюжети, яку збудував архітектор Городецький для своєї сім’ї...
  • Будівля Національного банку України
    За своїми високими художніми якостями цей будинок є одним із кращих серед споруд Києва XX століття... 
  • Володимирський собор
    Зовнішнє та внутрішнє оздоблення собору, побудованого на честь хрестителя Русі - князя Володимира, виконано у старовізантійському стилі... 
  • Національна опера України
    Багато прикрашений ліпниною напівовальний фасад, строгі, глибокі арки здіймають міцну будівлю у висоту...  
  • Музей гетьманства (будинок І. Мазепи)
      Пам'ятка архітектури кінця XVII-початку XVIII ст, одна з небагатьох, що вціліли у пожежі Подолу 1811 року...
  • Київський будинок вчителя
    Був відомий як Педагогічний музей, а пізніше - як будинок Центральної ради, першого українського парламенту...
  • Національна філармонія України
    Тут відбувалися бали-маскаради, сімейні свята, літературні і музичні вечори, а також святкування ювілею Миколи Лисенка...   
  • Будинки-музеї видатних українців
    Будинок-музей Тараса Шевченка, Меморіальний музей Михайла Грушевського, Музей Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького...
  • Маріїнський палац
    Яскравий приклад стилю бароко: виразні об'єми, багата пластика фасадів. Церемоніальна резиденція Президента України...
  • Центральна синагога Києва (Синагога Бродського)
    Будівля була виконана у мавританському стилі. Урочиста церемонія відкриття і освячення відбулася 1898 року...
  • Києво-Печерська лавра
      Це одна з найбільших православних святинь України, діючий монастир Української православної церкви Московського патріархату зі статусом лаври...
  • Кловський палац (Верховний Суд України)
      Призначався для членів імператорської родини, які приїжджали в Києво-Печерську лавру на молебні, та для вищого духовенства...
  • Київський фунікулер
    Побудований у 1905 році. На сьогодні довжина канатної траси зараз становить 222 м, час руху 2,5-3 хвилини... 
  • Будинок актора (Караїмська кенаса)
    Один із витворів мистецтва архітектора Городецького, відрізняється красою в мавританському-арабському стилі...
  • Видубицький монастир
    Це стародавній монастир у Києві, заснований у другій половині ХІ сторіччя сином князя Ярослава Всеволодом...
  • Старий Поділ (комплекс будівель Контрактової площі, Гостинний двір)
    Комплекс будівель Контрактової площі, Гостинний двір. Поділ - один із найцікавіших і найстародавніших районів міста...
  • Град Кия
    Вали, капище, фундамент Десятинної церкви. Городище Кия - укріплене поселення на Старокиївській горі, засноване Києм...

Град Кия

Град Кия

350-річна липа, посаджена П.Могилою біля церкви, збудованої на місці Десятинної Залишки оборонного валуФундаменти князівського палацу за межами городищаФундаменти князівського палацу поч. Х стЯзичницьке капище

Городище Кия, Дитинець - укріплене поселення на Старокиївській горі, яке, за літописними джерелами, засноване Києм. Загальна площа городища - близько 2 га. Існувало за часів Полянської династії та перших Рюриковичів.

Укріплення Граду Кия являли собою вал і рів, який йшов з північного сходу на північний захід, від Андріївського узвозу до Десятинного провулку, далі повертав до урвищ над Кожум`яками, оперезуючи таким чином західний бік Старокиївської гори. Ширина рову - 10-12 м, глибина - понад 7 м від рівня сучасної поверхні (засипаний під час будівництва Десятинної церкви та інших споруд «міста Володимира». У центрі Граду Кия - крім князівського палацу було ще й язичницьке капище (ймовірно Перуна), відкрите археологом В.Хвойкою 1908 року.

 

Історично перший град Кия розташувався на Замковій горі. Дещо пізніше оборонні укріплення були зведені на невеликій ділянці Старокиївської гори площею в 2 га. Саме з цієї фортеці поступово виріс Київ.

 

Лінія оборонних валів, яка з VI ст. оточувала найдавнішу частину міста, проходила, за припущенням археологів, між фундаментами Десятинної церкви і нинішнім Національним історичним музеєм. Земляні вали були оточені ровом завглибшки шість метрів. Ці вали і крутий схил гори окреслювали природні межі міста Аскольда, Ольги, Святослава.

 

Давній Київ був не лише фортецею, а й політико-адміністративним та релігійним центром полянських племен.

 

У 1908 р. на території городища Кия В. Хвойкою розкопане найдавніше капище еліптичної форми з прямокутними виступами на чотири сторони світу. Споруда (VI-VII ст.), від якої зберігся лише фундамент, була виявлена на глибині 2,9-3,2 м. Сьогодні праворуч від входу до Національного історичного музею експонуються залишки стародавнього жертовника.

 

В період правління княгині Ольги в місті, на півстоліття раніше від спорудження Десятинної церкви, з'явились кам'яні споруди, названі археологами "князівськими палацами". Згадку про них містить літопис 945 р. Ліворуч від Національного музею історії України, на відстані 20-30 м від нього, знаходяться відкриті фундаменти однієї з таких споруд, що в плані мають форму кола. Очевидно, це палац княгині Ольги, збудований у формі ротонди (можливо ця ротонда була його частиною, парадною залою, на зразок круглих константинопольських палат). Ще один, за припущенням, княжий терем цього періоду був винесений за кріпосні вали. Його місце позначене кам'яною кладкою між деревами біля північно-східного кута фундаментів Десятинної церкви. Ці споруди були двоповерховими: цокольний поверх -кам'яний, верхній - дерев'яний. Знайдені археологами залишки фресок, полив'яні керамічні плитки, шиферні різьблені деталі, мармурові уламки свідчать про внутрішнє оздоблення і підтверджують висновок про призначення будівель.

 

Кам'яна кладка посеред Десятинного провулку окреслює місцезнаходження давньої прямокутної будівлі, яку в літературі іменують "Західним князівським палацом" (за його просторовою орієнтацією в забудові Дитинця). Спорудження цього палацу археологи відносять до кінця X ст. - періоду правління Володимира Святославовича. Неподалік від нього, ліворуч від Десятинного провулку, на вулиці Володимирській ще в 1911-1914 pp. археологи обстежили фундаменти споруди цього періоду, що здобув назву "Південного палацу". Є припущення, що в період правління Володимира один із цих палаців був князівською резиденцією, а в другому розміщувався парадний зал - гридниця, де проводились бенкети, згадувані в літописі.

 

При тому ж таки Володимирі Святославовичі на Старокиївській горі була споруджена нова фортеця, що в літературі здобула назву "місто Володимира". Вона займала площу в 10 га. Лінія укріплень проходила понад Подолом уздовж пагорбів приблизно до того місця, де тепер знаходиться фунікулер, далі - через сучасну Михайлівську площу, уздовж Великої Житомирської, до початку Гончарного яру, і знов схилами Старокиївської гори. В системі валів було кілька воріт, що виходили на Поділ, в напрямку Печерська, в бік майбутнього Софійського собору. Точне місце розташування двох перших досі не встановлено, а фундаменти головного в'їзду до фортеці, що в літературі іменується Софійськими, Градськими, Батиєвими воротами, позначені червоним кварцитом на проїжджій частині вул. Володимирської. Перед ним через кріпосний рів був перекинутий міст.

 

За переказами, на місці сучасної Михайлівської площі Володимир побудував язичницьке капище, а після хрещення Русі звів на цьому місці дерев'яну Василівську церкву. В кінці XII ст. її змінила нова кам'яна, що витримала тата-ро-монгольську навалу, але з часом дійшла занепаду. Вона була відбудована в 1640 р., за Петра Могили, на честь трьох святих - Василія, Григорія Богослова та Іоанна Златоуста. Звідси й нова назва церкви - Трьохсвятительська. В 1658 р. храм був значно пошкоджений під час пожежі і використовувався російським гарнізоном як склад припасів. У 1688 р. збирались навіть розібрати споруду на цеглу для ремонту Софії, але в 1695 р. вирішили відбудувати. В 1888 р. храмові було повернено назву Василівського. Він проіснував до 1935 p., коли й був знищений. Сьогодні на його території розташовано Міністерство закордонних справ.

 

Головною спорудою міста Володимира була церква Успіння Богородиці (989-996), на будівництво і утримання якої князь виділяв десяту частину прибутку, одержуваного, ним зі своїх земель. Звідси назва церкви - Десятинна. Перший кам'яний храм вражав сучасників розмірами, пишністю оздоблення. Його прикрашали ікони, дорогий посуд, хрести, вивезені Володимиром із Херсонеса, а також мозаїчні фрески-картини. Церква мала також багате мармурове облицювання, тому її ще називали мармуровою. Десятинна церква була зруйнована в 1240 р. В 1635 р. Петро Могила наказав відбудувати в одному з уцілілих бокових вівтарів невелику церкву на пам'ять про давній храм. У ньому була поміщена старовинна ікона Св. Миколая, і в народі церкву стали йменувати Десятинно-Миколаївською. Протягом 1828-1842 pp. на кошти О. Анненкова побудували новий Десятинний Миколаївський храм Успіння Богородиці, знищений у 1935 р. При цьому останки княгині Ольги, князя Володимира, його дружини Анни були вийняті із саркофагів і викинуті на купу будівельного сміття.

 

За матеріалами праці Панкової Є.В. «Туристичне краєзнавство. Київ - туристичний центр світового значення»

 

Фото з сайту www.wek.kiev.ua

Мапа розташування фіналістів акції «7 чудес України: замки, фортеці, палаци»
?> field_location[0]["value"], $matches); $node_lng = $matches[2]; $node_lat = $matches[1]; if ($node->field_location[0]["value"]) { echo "
Шукати на мапі"; } ?>
Поділитися інформацією: livejournal Одноклассники Twitter Facebook ВКонтакте

АКЦІЇ

ВІДЕО

Аккерманська фортеця
Алупкінський (Воронцовський) палац
Бахчисарайський (Ханський) палац
Генуезька фортеця (м.Судак)
Дубенський замок
Замок «Паланок»
Збаразький замок
Золочівський замок
Кам’янець-Подільська фортеця
Київська фортеця
Лівадійський палац
Луцький Верхній замок
Мармурова печера (АР Крим)
Митрополичий палац
Олеський замок
Палац Кирила Розумовського
Палац у Качанівці
Подільські Товтри (національний природний парк, Хмельниччина)
Ужгородський замок
Фортеця у Меджибожі
Хотинська фортеця
Чигиринська фортеця – Резиденція Хмельницького

ВХІД