• Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка
    Побудована на місці природного ставка, він вже більше 100 років вабить і чаклує людей мистецькою магією...
  • Костел Святого Миколая
    Миколаївський костел - одна з найпомітніших споруд Києва, витвір архітектора Городецького. Це не тільки органний зал, а і католицька церква…
  • Києво-Могилянська академія
    Була єдиним вищим загальноосвітнім, всестановим навчальним закладом України, Східної Європи, всього православного світу...
  • Андріївська церква (XVIII ст..)
      Пам’ятка історії, архітектури, живопису XVIII ст. світового значення. Збудована у стилі бароко за проектом архітектора Ф.Б. Растреллі...
  • Київський національний університет ім. Т. Шевченка
    Архітектура корпусу велично виглядала з Печерських пагорбів: один з таких малюнків будівлі зробив молодий Тарас Шевченко...
  • Золоті ворота
      Це унікальна пам’ятка оборонної архітектури Київської Русі, одна з найдавніших споруд Східної Європи першої половини XI cт...
  • Комплекс будівель вул. Сагайдачного
    Сучасний вигляд вулиці майже не відрізняється від початкової забудови XIX століття - переважно двоповерхові будинки...
  • Андріївський узвіз
    Андріївський узвіз вважається вулицею-музеєм. Це друга за популярністю вулиця Києва після Хрещатика...
  • Михайлівський Золотоверхий собор
    Ця церква була на той час єдиною в Києві, яка мала золоту баню і через це одержала назву "Золотоверхої"...
  • Київська фортеця
    Єдина в Україні пам'ятка фортифікаційної споруди XVIII–XIX ст. та одна з найбільших у світі кам'яно-земляних фортець... 
  • Софійський собор
    Серед збережених на теренах Східної Європи пам’яток архітектури собор Святої Софії у Києві є найстародавнішим....
  • Національний технічний університет України "КПІ"
    Рішення про його заснування було прийнято 1896 року на приватній нараді. Дивує кількість пам’ятників на території КПІ...
  • Національний художній музей
    Був заснований зусиллями української інтелігенції наприкінці ХІХ століття як перший загальнодоступний музей Києва...
  • Будинок з химерами
      Незвичайна споруда з прикрасами на міфологічні та мисливські сюжети, яку збудував архітектор Городецький для своєї сім’ї...
  • Будівля Національного банку України
    За своїми високими художніми якостями цей будинок є одним із кращих серед споруд Києва XX століття... 
  • Володимирський собор
    Зовнішнє та внутрішнє оздоблення собору, побудованого на честь хрестителя Русі - князя Володимира, виконано у старовізантійському стилі... 
  • Національна опера України
    Багато прикрашений ліпниною напівовальний фасад, строгі, глибокі арки здіймають міцну будівлю у висоту...  
  • Музей гетьманства (будинок І. Мазепи)
      Пам'ятка архітектури кінця XVII-початку XVIII ст, одна з небагатьох, що вціліли у пожежі Подолу 1811 року...
  • Київський будинок вчителя
    Був відомий як Педагогічний музей, а пізніше - як будинок Центральної ради, першого українського парламенту...
  • Національна філармонія України
    Тут відбувалися бали-маскаради, сімейні свята, літературні і музичні вечори, а також святкування ювілею Миколи Лисенка...   
  • Будинки-музеї видатних українців
    Будинок-музей Тараса Шевченка, Меморіальний музей Михайла Грушевського, Музей Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького...
  • Маріїнський палац
    Яскравий приклад стилю бароко: виразні об'єми, багата пластика фасадів. Церемоніальна резиденція Президента України...
  • Центральна синагога Києва (Синагога Бродського)
    Будівля була виконана у мавританському стилі. Урочиста церемонія відкриття і освячення відбулася 1898 року...
  • Києво-Печерська лавра
      Це одна з найбільших православних святинь України, діючий монастир Української православної церкви Московського патріархату зі статусом лаври...
  • Кловський палац (Верховний Суд України)
      Призначався для членів імператорської родини, які приїжджали в Києво-Печерську лавру на молебні, та для вищого духовенства...
  • Київський фунікулер
    Побудований у 1905 році. На сьогодні довжина канатної траси зараз становить 222 м, час руху 2,5-3 хвилини... 
  • Будинок актора (Караїмська кенаса)
    Один із витворів мистецтва архітектора Городецького, відрізняється красою в мавританському-арабському стилі...
  • Видубицький монастир
    Це стародавній монастир у Києві, заснований у другій половині ХІ сторіччя сином князя Ярослава Всеволодом...
  • Старий Поділ (комплекс будівель Контрактової площі, Гостинний двір)
    Комплекс будівель Контрактової площі, Гостинний двір. Поділ - один із найцікавіших і найстародавніших районів міста...
  • Град Кия
    Вали, капище, фундамент Десятинної церкви. Городище Кия - укріплене поселення на Старокиївській горі, засноване Києм...

Будинки-музеї видатних українців

Будинки-музеї видатних українців

Літературно-меморіальний будинок-музей Тараса ШевченкаЛітературно-меморіальний будинок-музей Тараса Шевченка

Літературно-меморіальний будинок-музей Тараса Шевченка є філією Національного музею Тараса Шевченка. Тут великий поет проживав з весни 1846 до свого арешту — 5 квітня 1847 року. Це – один із трьох шевченківських музеїв Києва. Меморіальний музей відтворює атмосферу ХІХ століття, коли Україна перебувала під владою Російської імперії.

Власне, сам будинок - це раритет київської забудови першої половини ХІХ століття. Він зведений у 1835 р. на вулиці, яка в той час іменувалася Козячим болотом, та чудово зберігся до наших днів.

Це характерна дерев'яна споруда першої половини XIX століття, яка збудована за типовим проектом, призначеним для вузьких вулиць і провулків. Невеликий одноповерховий будинок з мезоніном був збудований із соснових колод довжною 8 і шириною 4 сажні (1 сажень — 2,1336 м). Господарем будинку був колезький секретар, чиновник 14-го класу Іван Житницький, добрий знайомий Івана Сошенка, лист якого допоміг молодому Тарасові вступити до Академії мистецтв. І.І. Житницький був зятем брата художника-самоука Степана Превлоцького (одного з перших художників-наставників поета) та другом ще одного художника — І.Сошенка.

До цього будинку Тарас Шевченко поселився після свого повернення з Седнева (Чернігівська область) навесні 1846. Разом із поетом у будинку оселилися двоє його приятелів — художник Михайло Сажин та поет Олександр Афанасьєв-Чужбинський. Помешкання Тараса Григоровича складалося з невеликої кімнати, вікна якої виходили на вулицю, та майстерні. Цікаво, що Тарас Шевченко разом з Михайлом Сажиним малював київські краєвиди, сподіваючись видати альбом, присвячений Києву. В цей час Шевченко паралельно працював у Київській археологічній комісії і за її завданням створив серію архітектурних пейзажів у різних губерніях України. В квітні 1846 Тарас Шевченко примкнув до таємної організації - Кирило-Мефодіївського братства, заснованого з ініціативи Миколи Костомарова. Не без впливу Шевченка укладено статут та інші програмні документи кирило-мефодіївців. Влітку 1846 Т. Шевченко написав дві балади «Русалка» та «Лілея», використавши усні народні легенди і перекази. 27 листопада 1846 р. Тарас Шевченко подає заяву на ім’я попечителя Київського навчального округу про зарахування на посаду вчителя малювання у Київському університеті, на яку його затвердили 21 лютого 1847 р.

Вже у березні 1847, після доносу на «братчиків», почалися арешти членів братства. Тараса Шевченка заарештували 5 квітня 1847, відправили під конвоєм до Петербурга, де ув'язнили в казематі так званого Третього відділу.

З часом будинок був перебудований і дещо занепав. Після революції він був відданий під житло. У 1925 р. за клопотанням відомого художника, професора Архітектурного інституту Василя Кричевського, будинок відремонтували. Сам Кричевський керував художнім оформленням будинку-музею, складанням проектів кімнат, майстерні й саду. 10 листопада 1928 музей був урочисто відкритий для відвідувачів. Впродовж 1928-1941 року він поповнювався роботами радянських художників. Під час війни музей сильно постраждав, але сам будинок уцілів.

У повоєнний час експозиція була не дуже багатою, але сама справжність настільки «старосвітського» будинку поблизу помпезного Хрещатика справляла на відвідувачів величезне враження. Сучасна експозиція, зроблена на початку 1990-х років, не містить ідеологічних штампів, пов'язаних з постаттю Шевченка. Вона у повному обсязі розкриває тему перебування Т. Шевченка в Києві під час трьох його приїздів на батьківщину, насамперед проживання його в будинку 1846 року. При музеї є сад - єдиний, що зберігся в центрі міста сад того часу.

* Адреса: Провулок Тараса Шевченка 8-а

Текст і фото www.guidekiev.com

 

Музей ГрушевськогоМузей Грушевського

Історико-меморіальний музей М. Грушевського (Будинок родини Грушевських)

Будинок, в якому зараз розміщується музей Грушевського, був збудований на п. ХХ ст. У 1908 цей будинок разом із садибою був придбаний родиною Грушевських. Того ж року починається зведення нового семиповерхового прибуткового будинку в стилі українського модерну на розі вул. Паньківської і Микільсько-Ботанічної, яке завершилося у 1910 (архітектори Брадтман Е. та Кричевський В.). Частину цього будинку займала родина Грушевського, а частина здавалася в оренду. Триповерховий будинок використовувався як флігель.

Під час наступу більшовицьких військ у 1918 будинок Грушевських потрапив під артилерийський вогонь. У 1921 семиповерховий будинок був остаточно знищений: його висадили у повітря.

Родина Грушевських знову оселяється в триповерховому будинку. У 1924-1931 тут мешкав і сам Михайло Грушевський. В будинку мешкали також його донька Катерина, брат Олександр, небіж Сергій Шамрай, які були непересічними істориками, етнографами, літературознавцями.

У будинку Грушевських свого часу проживали відомі представники української науки та культури, зокрема вчений, академік Олекса Новицький, художники Анатоль Петрицький, Василь та Федір Кричевські. В оселі Грушевських бували відомі діячі Центральної Ради, співробітники Історичної секції ВУАН та члени Наукового товариства імені Шевченка.

Після смерті М. Грушевського, будинок поступово перетворюється на комунальну квартиру. Після ІІ світової війни на місці прибуткового будинку Грушевських був збудований новий житловий будинок у стилі "сталінського неоренесансу". Підготовка до відкриття музею почалася у 1992.

У 2006 тут був відкритий історико-меморіальний музей Михайла Грушевського. Внутрішнє планування будинку не зазнало істотних змін. Частково збереглися груби, паркет, двері, віконні рами з наборами, металеві грати на сходах і балконах, декоративне оздоблення інтер'єрів.  Кожна найменша деталь, як невід'ємна частина меморіального будинку, була відреставрована, а загублені деталі відновлені по збереженим зразкам або фотографіям.

Для облаштування меморіальної експозиції було використано меморіальні меблі та побутові речі Грушевських, книги з особистої бібліотеки М. Грушевського. Історична експозиція розповідає про життя та діяльність видатного історика, його родину та учнів, містить унікальні фотографії та листи М. Грушевського.

* Адреса: Київ, вул. Паньківська, 9.

Текст і фото http://oko.kiev.ua

 

Музей видатних діячів української культури

Музей видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Михайла Старицького, Панаса Саксаганського

Музей видатних діячів української культури був заснований у 1987 році. Підставою для його створення став той історичний факт, що наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. у близькому сусідстві проживали родини визначних українських митців – Лесі Українки, Миколи Лисенка, Михайла Старицького, Панаса Саксаганського, які презентували тоді культуру Наддніпрянщини у найвищій її якості.

Наприкінці ХІХ- на початку ХХ ст. саме тут, на Сексаганського (колишній Маріїнсько-Благовіщенській), у близькому сусідстві проживали три визначні українські родини: Косачі (сім’я Лесі Українки), Лисенки, Старицькі. Трохи пізніше неподалік (в тому ж кварталі по вул. Жилянській), оселився П.К. Саксаганський.

Першим на Маріїнсько-Благовіщенській, у № 95, замешкав видатний композитор, культурний і громадський діяч Микола Віталійович Лисенко.

Друг і побратим Лисенка – письменник, і театральний діяч Михайло Старицький – найняв квартиру зовсім поруч, у № 93.

Музей Лесі Українки

Родина Косачів (справжнє ім’я великої української поетеси Лесі Українки – Лариса Косач) мешкала у № 97. Ця родина дала Україні й світові не одне славне ім’я. Мати Лесі – відома письменниця, етнограф, культурна й громадська діячка Олена Пчілка (Ольга Петрівна Косач з роду Драгоманових). Дядько – видатний вчений, історик і філософ Михайло Драгоманов.

Актор і режисер, один із корифеїв українського театру, представник ще одного славного роду – Тобілевичів, – Панас Саксаганський проживав по вул. Жилянській, 96.

Відтоді, як склалося дивовижне сусідство митців, цей куточок Києва насправді став унікальним центром українського духовного буття. Саме тут зароджувалися ідеї, обговорювалися, вирішувалися всі українські (культурні й громадські) справи. Тут вирувало бурхливе, інтенсивне творче життя. «Українським Парнасом» назвали цей осередок культури сучасники.

У меморіальних будинках, де мешкали славетні українські родини, розміщені експозиції, присвячені Лесі Українці, Миколі Лисенку, Михайлу Старицькому, Панасу Саксаганському. Меморіальні будинки є природними межами музейної садиби.

Музей Лесі Українки у Києві існує ще з початку 60-тих років ХХ ст. В середині 1980-х рр. будинок (забудови 1889 р., архітектор М. Гарденін) став на капітальний ремонт, було прийнято рішення про повне поновлення експозиції. 25 лютого 1991 р. вперше відкрила двері для відвідувачів меморіальна квартира Лесі Українки, відтворена в тому вигляді, якою вона була під час проживання тут Косачів (з 1899 по 1909 рр.). Джерелом для наукової реставрації помешкання послужили архівні документи про спорудження будинку, спогади та епістолярна спадщина родичів та знайомих поетеси, фотооригінали кін. ХІХ – поч. ХХ ст.ст., які дають конкретне уявлення про вигляд інтер’єрів, меблів, ужиткових речей тої доби. Детальні й точні описи кожної кімнати квартири по вул. Маріїнсько-Благовіщенській, 97, дорогоцінні свідчення про стиль життя та побут родини залишила наймолодша сестра Лесі Українки Ізидора Косач.

На другому поверсі розміщено літературну експозицію, яка освітлює життєвий і творчий шлях поетеси. На фасаді встановлено меморіальну дошку з бюстом Лесі Українки роботи Г. Кальченко.

будинок музею М. Лисенка

Киянам добре відома експозиція музею Миколи Лисенка, яка працює з 1980 року (до 1987 р. – у складі Державного музею театрального, музичного та кіномистецтва України). Родина композитора наймала другий поверх будинку (1894 р. забудови, архітектор Хойнацький). Основою колекції музею став творчий архів, переданий з Кабінету-музею М. В. Лисенка при Київській державній консерваторії (нині – Національна музична академія ім. П. І. Чайковського), експонати, передані з театрального музею, а також подаровані нащадками композитора. Експозиція включає сім залів, що висвітлюють життєвий і творчий шлях Миколи Лисенка, і три меморіальні кімнати, в яких збережено автентичний паркет, ліпнину, кахляні груби.

Реекспозицію з доповненням та заміною експонатів було проведено до 150-річчя композитора у 1992 р.

Кабінет М. Старицького

У серпні 2002 року після тривалої реставрації будинку відкрився музей Михайла Старицького.

Експозиція музею складається з меморіальної квартири письменника, тематичної частини «Продовження сімейних традицій», присвяченої життю та творчості нащадків корифея українського театру та виставки «Творча і театральна діяльність М. П. Старицького».

М. Старицький оселився у квартирі на другому поверсі будинку (власник – В. Хондожко) 1901 року. Саме тут розміщено експозицію меморіальної квартири драматурга, що складається з вітальні, кабінету М. Старицького, кімнати доньки письменника Марії Михайлівни та їдальні. Точному відтворенню інтер’єрів помешкань послугували спогади, що залишила онука письменника Ірина Іванівна Стешенко (1898-1988), яка протягом тривалого часу співпрацювала з науковцями музею. Цінними джерелами для реконструкції стали також письмові свідчення сучасників, епістолярна спадщина тощо. Майже одночасно з Михайлом Старицьким у цьому будинку оселилась родина його середньої доньки Людмили Старицької-Черняхівської. В її квартирі влаштовано другу частину експозиції «Продовження сімейних традицій», що налічує п’ять кімнат. В них у хронологічній послідовності освітлюється життєвий і творчий шлях дітей та онуків драматурга, які гідно продовжували справу Михайла Старицького протягом майже всього ХХ століття.

На часі – створення музею Панаса Саксаганського та завершення регенерації музейної території .

Музей Саксаганського

Експозиція музею Саксаганського має розміститися у будинку № 96 по вул. Жилянській, де відомий актор і театральний діяч, представник славного роду Тобілевичів, мешкав з 1912 року аж до своєї смерті (1940 р.). Збереглися майже всі речі, що оточували корифея української сцени за життя, документи, епістолярна спадщина, фото, живописні полотна тощо. До побудови музею П. Саксаганського у виставковому залі музею М. Старицького відкрито постійно діючу виставку, присвячену творчому й життєвому шляху майстра.

У 2008 р. до складу Музею увійшов ще один відділ – музей «Іван Франко і Київ», який має розміститися в окремому будинку № 93-Б по вул. Саксаганського після його капітального ремонту. Будинок цей аж до кінця 20-х рр. ХХ ст. був єдиною садибою № 95, де проживав Микола Лисенко (будинки фактично були з’єднані дверима). Тут неодноразово гостював І. Я. Франко.

Фондова збірка Музею видатних діячів постійно поповнюється, в ній багато справжніх скарбів національної культури, які привертають увагу багатьох науковців, є підґрунтям цікавих досліджень.

У Музеї діє чимало цікавих культурологічних і соціальних програм, адже у сфері здобутків видатних митців – і література, і музичне мистецтво, і театр, і народна творчість. Відродження українського Парнасу в його сучасному вимірі передбачає створення театрального- і кінозалів, технічно оснащеної наукової бібліотеки, літнього амфітеатру для проведення концертів, художніх майстерень, галерей тощо.

Адреса:  Київ, вул. Саксаганського, 97

Текст і фото з сайту http://mvduk.kiev.ua

Мапа розташування фіналістів акції «7 чудес України: замки, фортеці, палаци»
?> field_location[0]["value"], $matches); $node_lng = $matches[2]; $node_lat = $matches[1]; if ($node->field_location[0]["value"]) { echo "
Шукати на мапі"; } ?>
Поділитися інформацією: livejournal Одноклассники Twitter Facebook ВКонтакте

АКЦІЇ

ВІДЕО

Аккерманська фортеця
Алупкінський (Воронцовський) палац
Бахчисарайський (Ханський) палац
Генуезька фортеця (м.Судак)
Дубенський замок
Замок «Паланок»
Збаразький замок
Золочівський замок
Кам’янець-Подільська фортеця
Київська фортеця
Лівадійський палац
Луцький Верхній замок
Мармурова печера (АР Крим)
Митрополичий палац
Олеський замок
Палац Кирила Розумовського
Палац у Качанівці
Подільські Товтри (національний природний парк, Хмельниччина)
Ужгородський замок
Фортеця у Меджибожі
Хотинська фортеця
Чигиринська фортеця – Резиденція Хмельницького

ВХІД